Громада Приірпіння

Дебати розпочалися з того, що по праву руку від сцени розташувалася щільно команда кандидата на посаду селищного голови Сергія Даніша. У натовпі односельці переконували, що з-поміж них були і немісцеві.

Ольга Матюшина та Сергій Даніш представилися самі  і далі їм треба було представити свої команди.

Якщо кандидатка Матюшина представила себе і чітко повідомила про те, хто в її команді готовий очолити яку профільну комісію в раді й далі працювати й відповідати за результат, то Даніш свою команду охарактеризував загальними фразами. Він переконував, що в лавах Нових облич, виключно нові люди, які не мають відношення до попередньої влади.

Дивно, бо у складі Нових облич не лише до облради, а й до селищної ради прориваються колишні депутати та екс-регіонали. Даніш так і не зміг сказати, хто ж з його команди – кандидатів у депутати Коцюбинської селищної ради – очолить який напрям в раді. У нього запитали про деяких членів команди, що були при владі. Про кандидатат в депутати  Серігя Ясінєва, який є чинним депутатом ради, влаштовував разом з синами дискотеку біля озера і залишав по собі гори сміття, Даніш від Матюшиної почув вперше і перепитав: “хто це”.

Але при цьому Даніш до цього заявив, що готовий нести особисту відповідальність за кожного члена його команди. А виходить, що не всіх знає і не все знає. Про профільні комісії і кандидатів від Нових облич в Коцюбинську селищну раду, за його словами, не цікаво слухати людям. Це все одно, що країні показати прем’єра і не розглядати ефективність кожного міністра Кабміну, а  просто повірити прем’єр міністру на слово, що команда буде добра, при цьому членів команди він особисто знає не всіх.

Ну, це і не дивно, бо на сесії ради Даніш не ходить, у селищі не живе. Як він може знати всіх, кого йому понабирали команду включно з прибиральницями.

Кандидатка Матюшина чітко сказала, що може керувати такими бюджетами, як бюджет селища Коцюбинське і розуміє, як треба наповнювати бюджет селища, оскільки у неї на підприємстві аналогічні грошові оберти. Я думаю, що просто так не показали б керівника підприємства у загальнонаціональних новинах у США.

Матюшина презентувала свою програму, в якій один з перших пунктів – залучення інвестицій в економіку селища, особливо наголосила, що для цього перш за все треба затверджувати межі селища, через що в Коцюбинському на сьогодні немає кадастру і неможливо оформити право власності, без чого просто нема про що вести мову з потенційними інвесторами.

Затвердження межі, на переконання кандидатки, автоматично дозволить провести нову грошову оцінку землі в селищі та переглянути податок на землю, який не переглядався в селищі останні 10 років і є в 3 рази меншим від того, що сплачують в Ірпені, який знаходиться значно далі від столиці аніж Коцюбинське. Від цього напряму залежать надходження до бюджету.

Матюшина наголосила, що її команда не допустить здачу в експлуатацію “Атланту” без виконання інвестиційних забов’язань та побудови обіцяного дитсадка і розвитку відповідної інфраструктури. Мені це болить, бо за кілька років нам впаде на голову ще стільки ж населення, як наші півселища. І що ми тоді будемо робити?

Особливу увагу Матюшина звернула на адміністративне підпорядкування Коцюбинського. Вона наголосила, що разом з коцюбинчанами подала позов в суд щодо оскарження неправомірного рішення стосовно приєднання селища Коцюбинське до Ірпеня.

20 жовтня призначене перше слухання. Активістів підтримує Гельсінська спілка. Ольга Матюшина зазначила, що після того, як буде скасоване нелегітимне рішення ради, мають бути проведені обговорення за участі громади. Коцюбинчани мають самі визначитись куди їм краще приєднуватись: до Києва, до Ірпеня чи зберегти статус селища.

Даніш натомість сказав, що він не має такого досвіду управління бюджетами, як Матюшина, бо таких бюджетів великих на його підприємтсві нема і вся його команда радо цьому зааплодувала. А чого тішитись? Що в руки людини потрапить населений пункт і вона не має досвіду управління такими сумами?

По програмі Даніш повідомив, що вони побудуть дитсадки і парки не гірші ніж в Ірпені, Володимир Андрійович Карплюк йому в цьому допоможе особисто. Звідки візьме кошти на обіцяне він не пояснив. Також не було відповіді на запитання, як так трапилось, що в стратегії розвитку Ірпеня до 2020 року забули про Коцюбинське, відповідне додаткове фінансування теж не передбачено.

Матюшина запитувала Даніша, де ж він був всі ці 5 років і чому не відвідував сесії ради, щоб допомагати громаді вирішувати проблеми: як-то дерибан лісу, час роботи дитсадків, харчування в дитсадках, приватизація приміщення колишнього дитсадка, війна з монополістом “Мастер-Енерго”. Все те, за що ми боролися і чого досягли.

Відповідь кандидата мене вразила до глибини душі.

Даніш переконаний: ходити на сесії, якщо ти не депутат чи голова – не треба.

Маю сказати, що я кілька тижнів тому була в Спрінгфілді (США) на сесії їхньої місцевої ради. Там люди приходять і виступають щодо суспільноважливих питань. У 2010 році, коли я стала депутатом, на сесії люди не приходили, окрім хіба Ігоря Домбрвоського і пари активістів. Ми будили громаду, в тому числі і за допомогою сайту, і за кілька років людей можна було в раді назбирати стільки, що не було де сидіти. Це абсолютно здорова кристалізація еліти, коли з громадянського суспільства виростають кандидати, які кілька років працювали і роботу яких люди бачать.

Більше того, це не якась новітня тенденція. Даніш каже, що він не брав участі в сесіях ради, бо він не був представником влади. Знаєте, як називали давні греки людей, що не беруть участі в управлінні?

І от Даніш узрів, що хоче бути “хазяїном” селища, не знаючи його проблем. Він так і повідомив громаді, що селищу потрібен реальний “хазяїн”.

Матюшина відмітила, що селищу потрібен ефективний менеджер, а одного “релального хазяїна” в країні ми вже мали і його вигнали, щоб змінити країну. От за що стояв Майдан… І повернення “хазяїв” нам не треба. Я з цим згодна.

Але Даніш намагався нас переконати в тому, що він завжди працював, але по-іншому, бо адресно допомагав людям. Як виявилось тих людей, яким він допомагав, команда Даніша запросила на дебати, очевидно, аби ті прозвітували хто скільки адресної допомоги отримав від Кандидата. Любов Павлівна Торан, яка опікується пенсіонерами, навіть принесла чеки, які посвідчували перерахунок по 100 грн адресної допомоги.

Матюшина відповіла, що благодійність це не те, чим треба хизуватись і вона ніколи не стане піарити себе таким чином. І я тут абсолютно згодна.

Мене цікавила програма, хто візьме на себе відповідальність, а не хто кому скільки грошей дали безпосередньо. Ми не обираємо керівника благодійного фонду. Благодійність любить тишу. Ми обираємо кандидата, який куруватиме слеищем, відповідатиме за його розвиток.

Коли ж Матюшина запитала про те, хто фінансує затратну кампанію “Нових облич” кампанію і під які зобов’язання кандидат Даніш взяв ці гроші, то Даніш відповів, що людей це не має цікавити. Людям треба лавочки.

От так низько Даніш оцінив рівень виборців у селищі. Громадський рух ЧЕСНО видав і поширює зараз з-поміж виборців та кандидатів буклет “Нахіба нам депутат”. І саме тут чітко стоїть питання фінансування.

Далі Даніш перевершив сам себе. Сказав Матюшиній, що їй треба було не поліграфію друкувати, а займатися гречкосійством перед виборами – встановлювати лавочки. Я вже мовчу про те, скільки коштує оренда бордів по Києву та Київщині. І скільки можна було б просто зробити добра людям. По-тихому, а не показувати чекові стрічки під Будинком культури, перетворюючи дебати на фарс.

Сергія Даніша дуже хвилювали питання, які висвітлюються в газеті “Громада Приірпіння”, яка передруковує матеріали з сайту. Всю роботу волонтерів редакції та колумністів Даніш списав на одну Матюшину. Коли ж та йому порадила подивитися на склад редакційної колегії сайту, то він сказав, що не так добре володіє Інтернетом. Біда…

Матюшина не має жодного відношення до матеріалів, які проходять через рішення редради сайту. Вона один із дописувачів. Сайт існував задовго до того, як Матюшина повернулася до селища, і його створили активісти.

Як можна назвати те, що Даніш не знає, хто відповідає за сайт? Як він може цього не знати, якщо Карплюк викликає мене і мого брата – власника сайту – до суду? Дешева гра на публіку.

Данішу вистачило совість запросити на сцену матір покійного АТОвця Ридзанича щоб пристидити Матюшину за коментарі громади на сайті селища. Він запевняв, що ніколи не піарився на похованні загиблого друга, але при цьому публічно відмітив, що він помагав і не рахував скільки. Питав, де виховали Матюшину, що нібито вона пише такі цинічні речі. А до чого тут Матюшина до коментарів на сайті, які може залишити КОЖЕН охочий, подобаються вони Матюшиній чи ні.

У газетах такого не було і нема. Як же Даніш не може знайти на сайті редколектив, а коментарі, про які сам же говорить, знайшов?

Але Даніш грав роль жертви до кінця і це була далеко не єдина маніпуляція чи навіть відверта розіграна на загал дезінформація.

“Даніш публічно заявив, що мій чоловік, борець за ліс, нібито був на відкритті шаолінського клубу Старовойта, який побудували на вирізаній ділянці у лісі. Я сказала Данішу, що мого чоловіка там і близько не було. Я не зрозуміла навіть спершу, про що він говорить. Скіпальський був проти тої школи і в житті він там не був на відритті. Це – 100 %”, – наголошує Галина Скіпальска.

“Моє враження – це були не дебати. Це була нечесна і неправильна гра. Це сусіди мої зрозуміли. Ці люди, який привела команда Карплюка, мене штовхали, погрожували і казали, що щось мені зроблять. Це жах. Я кричала: “Міліція!” А міліціонер плескав Данішу. Я пробувала когось запитати, поговорити. Говорила з жінкою з бібліотеки, яка вирвалася на сцену і розказала про цукерки, які їй дали від Даніша, як про велике благо.  Коли вона спустилася з сцени сказала, що дали цукерки в бібліотеку і попросили подякувати, і тому вона повинна була подякувати.Були такі настрої, що я думала, що там бійкою закінчиться,” – додає Скіпальська.

Тренер по дзюдо, Павло Шевченко, декілька разів намагався вискакувати на сцену . Люди зрозуміли, що готуються провокації.

Даніш відверто посміхався й весь час просив свою команду поводитися більш спокійно і цивілізовано. Але навіть його команда його ж і не слухала. Тому як він може обіцяти, що буде її контролювати?

Люди намагались не допустити свавілля і захищали Матюшину, але до мікрофона жоден з них не проривався, як то робили люди Даніша. Обидва видатних спортсмени, Даніш і Шевченко, напевно, не розуміли, що Матюшина їх на політичні дебати запросила, а не на татамі силою мірятись. Хочете займатися спортом – сходьте з політичного рингу і зустрічайтесь у спортзалі.

Натовп з боку прихильників Нових облич поводив себе дедалі агресивніше й підступав до сцени.

Треба відмітити, що серед прихильників Даніша, було чимало людей напідпитку і вони розпускали руки як під час дебатів, так і після. Декого заледве встигали хапати за руки, щоб не почалася сутичка.

Міліція бездіяла. Тоді голова ТВК Людмила Демченко підійшла до мікрофону і закликала правоохоронців забезпечити спокій.

“Карплюк підійшов до мене  і сказав, що він заспокоїть натовп. Я попередив, що всі мають рівні умови. Натовп можна заспокоювати, але агітувати не можна. Карплюк своє мерське слово не дотримав,” – розповідає АТОвець Ігор Домбровський, який балотується на цих виборах від громадського активу до облради.

Карплюк забрав мікрофон і замість того, щоб заспокоїти натовп почав агітувати за себе, нехтуючи зауваження голови ТВК, що це порушення регламенту.

Він подякував громаді, що його обрали мером і почав обіцяти, що буде розбудовувати Коцюбинське не гірше ніж Ірпінь. В цей момент чоловік, який був серед слухачів, спитав, а хто ж Карплюка обирав, за що отримав відразу удар в обличчя.

Пізніше з’ясувалось, що побитим був Юрій Устіновський, він нещодавно переніс операцію на нозі і вже одужував. Від отриманого удару чоловік впав і забив ту саму ногу. Сьогодні він ступити на ногу не може.

Як повідомило декілька джерел, що відразу після дебатів прихильникам Даніша щедро віддячили, а деяких найактивніших причащали ще напередодні. Я не хочу виховувати дитину у селищі, в яке повернулися 90-сті. Я не хочу  щоб в регіоні били активістів.

Такого не було навіть за регіоналів.

Я була на дебатах 2010 року між кандидатами на селищного голову. Такого жаху, непрофесійності й неповаги не було. Одразу видно, що зараз до влади сунуть ті, чия команда готова застосовувати до нас, до людей, силу і не готова терпіти протилежної точки зору.

ПС (Що приємно вразило. Ігор Мазур – АТОвець, який кандидується від БПП і якого підтримує Єгор Соболєв з Самопомочі, міг би, як і Карплюк, вилізти на сцену, щоб проагітувати і за себе і за Матюшину, просто стояв з-поміж людей і ЧЕКАВ своєї черги аби задати питання. І задав він, до речі, доволі слушне питання. Мазура цікавило, чому Нові обличчя кандидують екс-регіоналів. Зокрема Наталію Семко, яка заради піару сказала дітям, що можна купатися в озері, хоча там була лактопозитивна паличка, та Катерину Корбут-Ющенко, яка, з слів Мазура, захищала екс-регіонала Федорука, за якого подерибанили ліс під Бучанське межигір’я. Значить є ще у нас політики, які розуміють формат дебатів…)

Авторка: Ірина Федорів, виборець