Громада Приірпіння

В котре, а тепер і до Великодня ми разом з мешканцями  Приірпіння підготували нашим бійцям з батальйонів “Донбас” та “Айдар”, 14 та 72 бригади, передачу.

Паски, випічка, провізія вишиті рушники, святкові вірші та малюнки від дітей та речі спецпризначення (маскувальні сітки, маскувальні літні костюми, біноклі).

“Ми давали повідомлення у соцмережах про те, що збираємося везти допомогу. Збирали все у мене вдома по вулиці пров. Артема 2. Я був координатором. Люди зносили допомогу хто скільки міг. Жінки ліпили і морозили вареники, готували провізію.  Пекарня, де працює Наталка Пилипенко (власник місцевої пекарні ТОВ “Хліб Біличі” Олег Сімаковський) надала допомогу, за що ми їм дуже вдячні. Хлопці на фронті оцінили одразу свіжу випічку,” – розповідає коцюбинчанин Володимир Маслюк.

“У нас є так звана швейна сотня в селищі, яка шиє білизну, маскувальні костюми. До неї входить і Людмила Демченко, і Лариса Орловська, інші наші жінки Коцюбинського,” – додає Маслюк.

Біноклі хлопці взялися одразу випробовувати.

На фронт також передали з півсотні кілограмів гречки та олії.

“Я дякую небайдужим людям, які щиро хотіли допомогти й принесли до Дня перемоги для ветеранів гречку, олію – продуктові набори й просили мене їх рознести. Я пояснила добродіям і прошу всіх зрозуміти, що з гречкою по квартирах, які б добрі помисли не були, влада не піде, щоб не сприймалося як гречкосійство. Особливо перед виборами. Тому я звітую громаді, що, як і домовилися з благодійниками, таку провізію, яку нам передали, ми віддали волонтерам на фронт. Щоб наблизити день перемоги – треба підтримувати передову,” – зазначає Ольга Матюшина.

На салі дбайливі господині залишали свої побажання.

Дорога в зону АТО пройшла спокійно.

Точні локації ми не розголошуємо. Лише зауважк, що благо, що нам було де складати провізію не просто неба. Це на передовій вважається як умови класу люкс.

Але тут ніхто не ризикує довго перебувати. Для цього побудовані спецукриття – бліндажі.

Кожна з бліндажів має свою назву, щоб було зрозуміло, куди бігти.

Біля Криївки є Льох.

Їжу розвозили на різні точки.

Були на рубежах, при перетині яких відкривають вогонь.

Разом зі мною повіз допомогу і бучанець Володимир Завертанов, який після подій на майдані був поранений від вибуху гранати і лікувався за кордоном. Тепер він допомагає фронту.

“Після таких візитів ми вкотре переконуємося, що нам є за кого і є за що ризикувати своїм життям. Ми поміняли домашній затишок і комфорт на аскетизм бліндажів, щоб над нами усіма зрештою було мирне небо,” – говорить один з солдатів, який нас перестрів на фронті.

З-поміж фронтовиків ми перестріли чоловіка нашої коцюбинчанки Лесі Петрик-Єльникової. За подіями в Коцюбинському він активно слідкує і про останні події дуже добре поінформований.

“Мені все відомо, що у нас там переворот і захоплення влади. Жінка моя Леся казала, що самопроголошена влада її, дружину АТОвця, з двома дітьми на руках звільнила без попередження. Подзвонили і сказали забрати трудову книжку. Заступник селищного голови, коли вона прийшла, Петро Пушанко блокував її в коридорі, аби вона таки забрала ту книжку. Якби я не був на фронті зараз, то я б підійшов до представника Нових облич Петра Пушанка, депутата Ворзельської ради, який у нас заправляє, і пояснив йому одразу, як треба поводитися з коцюбинчанами,” – розповідає Олександр Єльников.

“Хочу спитати тих, хто думає, що захопив владу: що Ви робите? Я воюю тут з ворогом, поки ви травите в тилу наших жінок, які не дають вам реалізовувати корупційні схеми? Чув, що зневажливо депутат Олексій Олійник від Нових облич відгукується про тих, хто воює в АТО. Так цьому є логічне пояснення. Єременко, Домбровський, Анісімов і я попали на фронт, а з усіх представників Нових облич фронтовиків не видно та ще й ображають не лише нас, а й наших жінок. Прошу дуже чоловіків, які залишилися в селищі. Не дайте ображати наших жінок. А ми повернемося, дасть Бог, живі-здорові, то вже будемо вчити цих перевертнів, як поводитися з людьми. А поки надіюсь на вас,” – додає Олександр.

На фото Олександр стоїть поряд зі мною в камуфляжі.

Тим, хто хоче передати допомогу на фронт для наступної поїздки, звертайтеся до Людмили Демченко в поліклініці або до Володимира Маслюка на провулок Артема 2. Чим швидше зберемо допомогу, тим швидше відбудеться наступна поїздка. Особливо наші хлопці радіють дитячим малюнкам, листам, оберегам.

Всьому, що зроблено дитячими руками. Це підтримує бойовий дух.

Дякуємо всім хто долучився до організації поїздки, київським волонтерам  та інших міст за паливо і допомогу!

Громада готує спецвипуск про події, які відбуваються в селищі. Всім, хто хоче допомогти з друком “Громади Коцюбинського” перерахувати гроші на картку Приватбанк 5168742349662738. Отримувач Олександра Валеріївна Куцан. Звіт про кошти, які нададуть громадяни, та витрати – будуть оприлюднені традиційно після друку. Кожна гривня – це дві газети. Допоможіть сусідам дізнатися правду, щоб не помилитися на виборах знову.

Слава Україні!

Автор: Володимир Ткаченко, волонтер